адский камень

адский камень м. Höllenstein m

chem. Höllenstein

obs. elles akmens

chem. sal infernal

gener. lunaire caustique, pierre infernale

obs. pietra infernale

gener. zilvernitraat

1) incrustation

16 (luulek. 17, мн. ч. также 49) С м. неод. kivi; булыжный \камень munakivi, munakas, бутовый \камень looduskivi, murdkivi, валунный \камень rahn, \камень для мощения sillutuskivi, естественный \камень looduskivi, искусственный \камень tehiskivi, драгоценный \камень vääriskivi, самоцветный \камень ilukivi, адский \камень keem. põrgukivi, hõbenitraat, точильный \камень tehn. terituskivi, -luisk, тёсаный \камень kantkivi, надгробный \камень hauakivi, угловой \камень ehit. nurgakivi, жёлчные камни мн. ч. med. sapikivid, сердце как \камень kivist süda; ‚

краеугольный \камень liter. nurgakivi;

пробный \камень proovikivi;

\камень преткновения liter. komistuskivi;

камня на камне не оставил от чего tegi maatasa, ei jätnud kivi kivi peale;

\камень с души свалился kivi langes südamelt;

забрасывать v

забросать камнями кого kividega v poriga pilduma keda;

бросать v

бросить \камень в чей

огород kivi kelle kapsaaeda viskama;

держать \камень за пазухой на кого, против кого kelle peale vimma kandma v hammast ihuma, kellega ninavingu pidama;

нашла коса на \камень kõnekäänd terav kirves leidis kivi, kaks kanget said kokku

м

1. тж. собир. санг; дорога вымощена камнем рох сангфарш карда шудааст; драгоценные камни сангҳои қиматбаҳо, ҷавоҳирот

2. уст. поэт. (могилъная плита) санги макбара, санги сари гӯр

3. тк. ед. перен. ғам, андӯҳ; на сердце камень лежит дил пурғам аст; у него камень с души свалился аз як ғами калон халос шуд

4. мн. камни мед. санг, сангҳо; камни в печени санги ҷигар; камни в почках санги гурда камень преткновения монеа, мамониат; адский камень санги ҷаҳаннам, ляпис; винный камень 1) дурдаи шароб 2) санги дандон; краеугольный камень чего книжн. маҳак; литографский камень 1) санги чоп 2) қолиби чоп; подводные камни монеаи ноаён, хатари пинҳонӣ; пробный камень санги маҳак; камни вопиют замину замон ба дод омадаанд; камнем падать санг барин афтидан; камня на камне не оставить ба хок яксон кардан; бросать камнем (камень) в кого-л. касеро бадном кардан, обрӯи касеро резондан; держать камень за пазухой қасди бад доштан; забросать (закидать) камнями кого то же, что бросать камнем (камень) в кого-л.; нашла коса на камень погов. ш обу оташ барин; под лежачий камень вода не течёт посл. нишастан кати мурод ҳосил намешавад; ҳаракату баракат

1. прил.

тамуҡ, йәһәннәм...ы

2. прил.

ужасный

ҡот осҡос, ифрат ҡыйын

3. прил.

злобный, коварный

уҫал, яуыз

4. прил.

чрезмерный

үтә ныҡ, сыҙай алмаҫлыҡ

* * *

1) миф. пякельны

2) перен. страшэнны, пякельны

επ.

1. διαβολεμένος, ύπουλος, καταχθόνιος.

2. φοβερός, τρομερός, φρικιαστικός.

εκφρ.

адский камень – πέτρα της κόλασης ή νιτρικός άργυρος•

- ая машина – ωρολογιακή βόμβα.

1. рел. …и дӯзах, дӯзахӣ, …и ҷаҳаннам

2. перен. тоқатфарсо, тоқатгудоз, тоқатшикан, бисьёр сахт; адская боль дарди тоқатшикан; адская жара гармии тоқатфарсо

3. перен. разг. фавқулодда, аз ҳад берун, аз ҳад афзун, аз ҳад зиёд; адское терпение тобу тоқати аз ҳад зиёд

4. перен. уст. бад, пурғазаб, ғазабнок, пурмакр, маккорона; адский камень уст. санги ҷаҳаннам, ляпис; адская машина уст. мошини таркиш

1) камінь (р. каменю и -меня), ум. камінець (-нця), камінчик (-ка), ув. каменюка (м. р.), каменище (м. р.). [Сидить сестра на камені, рученьки ламає (Рудан.). Бодай пани при дорозі камінчики били (Пісня)]. Камень и Камни (соб.) - каміння (-ння), ув. камінюччя, каміняччя (-ччя). [Ухо ледве зачуває плескіт хвилі об каміння (Ворон.). Вгорі теж камінюччя стирчало і обдирало спину (Загірня)]. Адский, прижигательный -мень - ляпіс (- су), пекельний камінь. Аспидный -мень - писарський лупак. Бутовый -мень - груз (-зу), бутор (-ру), буторіння (-ння). Винный -мень - винник (-ка). Воздушный -мень - аероліт, метеороліт (-ту). Гороховый -мень - гороховик. Горшечный -мень - горшківець (-вця). Гремучий, орлиный -мень, мин. - см. Орлец 1 и 2. Дикий -мень - дикар (-ря), камінь-дикар. [Як закладають стіжка перший раз, то на самий спід кладуть каменя-дикаря (Звиног.)]. Драгоценный, самоцветный -мень - самоцвіт (-ту); соб. самоцвітне каміння. [Срібло, злото, самоцвіти (Крим.). На довгих листочках грає і сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса (Мирн.)]. Едкий -мень - їдке калі, їдкий потас. Жерновой, мельничный -мень - жорновий (млиновий) камінь; камінь, жорно; срвн. Жёрнов. [Млин на два камені (Желех.)]. Замочный -мень, архит. - замковий камінь. Краеугольный -мень - наріжний камінь. Мелкий -мень, соб. - дрібне каміння, (речной) рінь (-ни), ріння, (песчаный) жорства, (щебень) груз (-зу); см. Камешек и Щебень. Надгробный -мень - надгробок (-бка), надгробний камінь. [Гарний надгробок, з золотим хрестом (Звиног.)]. Оловянный -мень - циняк, циновий камінь. Плитный -мень - плитняковий камінь, плитняк. Подводный -мень - підводний камінь, риф (-фу), клипень (-пня), соб. підводне каміння, (гряда подводных камней) лава, лавиця; срвн. Риф и Порог 2. -мень преткновения - камінь спотикання, притика, притичина, перешкода; см. Преткновение. Пробирный, пробный -мень - спробний камінь. Пробный -мень, перен. - спробний камінь, (с)пробний брусок (-ска) до чого (Куліш). Растирочный -мень - розтиральний камінь, камінь для розтирання (розтирати). Самоцветный -мень - самоцвіт (- ту). Сводный -мень, архит. - дужний (склепінний, перемичний) камінь. Синий -мень - а) (берлинская лазурь) берлінська блакить (-ти); б) (медный купорос) синій камінь, синяк, мідяний вітріоль (-лю). Смоляной -мень - смоляний камінь, смолич, обсидіян. Сточный -мень - камінний риштак. Строительный -мень - будівельний камінь. Точильный -мень - брус (-са), брусок (-ска). Угловой -мень - наріжний камінь (-меня). Философский -мень - філософський камінь. Цедильный -мень - цідильний (фільтрувальний) камінь. Вымостить улицу -мнем - вибрукувати (вульг. вибуркувати) вулицю. Побивать -мнями - побивати (сов. побити) камінням, каменувати (сов. скаменувати, покаменувати) кого. [Народ покаменує нас (Св. П.)]. Превращать превратить в -мень - обертати, обернути в камінь, кам'янити, скам'янити, каменити, скаменити кого, що. [Мороз тіло каменить (Рудан.). І очима-гадюками доню скаменила (Куліш)]. Превращаться, превратиться в -мень - обертатися, обернутися в камінь, кам'я[ме]ніти, скам'я[ме]ніти, закам'я[ме]ніти, (о многих) покам'я[ме]ніти, каменем стати (сісти), (худож.) камінням скаменіти. [І камінням скаменіла ціла Україна (Рудан.)]. Строить, построить из -мня что - мурувати, вимурувати и змурувати, (о многом) пови[поз]муровувати що. -мни возопиют - каміння заголосить. Держать -мень за пазухой - ховати (держати) камінь у пазусі (за пазухою). [З москалем знайся, а каменюку за пазухою держи (Приказка)]. Как -мень в воду, пропал, как -мень на дно упал - як камінь у воду, як водою вмило, як вода вмила кого, що; як у воду впав; пропав, як з мосту упав. Как -мень ко дну - як камінь на дно (на спід). Капля по капле и -мень долбит - крапля по краплі і камінь (скелю) продовбує, вода і камінь довбе (довба). Деньга и -мень долбит - гроші і камінь кують. Нашла коса на -мень - трапила (наскочила) коса на камінь. -мня на -мне не оставить - каменя на камені не покинути, знищити до-щенту (до дна) що. Падать -мнем - опукою (грудкою) падати. Под сим -мнем лежит тело такого- то - тут похований такий-то, тут поховано такого-то. Сердце не -мень - серце не камінь. Словно -мень на сердце налёг - наче камінь на серце впав. Словно -мень спал с сердца - наче камінь від серця відпав. Это мне как -мень на шее - це мені як камінь на шию;

2) мед. - камінь, ум. камінець (-нця). Мочевой -мень - сечний (сечовий, мочовий) камінь.

* * *

129 П põrgu-, põrgulik; \адскийая жара põrgupalavus, \адскийая машина põrgumasin, \адскийая скука põrgulik igavus, \адскийие муки põrgupiinad, \адскийий камень põrgukivi (hõbenitraat), \адскийое терпение eeslikannatus

1) <chem.> lunar caustic

їдкий. -честь - їдкість (р. їдкости). Едучий, едкий или адский камень - пекельний камінь, ляпіс (р. -су).